поламати руку

1. n

1) перелом; розрив; тріщина; надлом, злом

2) поверхня перелому; розлом

2. v

1) ламати; розбивати

2) ламатися; бути ламким (крихким)

* * *

1) мeд. перелом; розрив; тріщина

2) cпeц. злам, поверхня зламу; розлом; фiз. руйнування, розрив

3) розводдя ( у кризі)

4) переломлення, заломнення

1) ламати; розбивати; ламатися; бути ламким, крихким

2) aмep.; cл. викликати гучний сміх; вмирати зі сміху; приголомшувати, виводити з себе

-ламливать) переломать, -ломить переламувати, переламати, переломлювати, переломити, (о мног.) попереламувати, -ломлювати; (изломать всё) поламати, поломити, повиламувати, повиломлювати, повиломляти, (посуду) перетрощити, перетовкти, поперетовкувати, потрощити, потовкти (посуд, миски). [Перетрощила (перетовкла) усі шклянки]. Переломанный, -мленный - переламаний, переломлений, попереламуваний, попереломлюваний, поламаний; пере[по]трощений. -мить руку, ногу - переломити (перебити) руку, ногу. Он грозится -мать ему руки, ноги - він нахваляється йому руки, ноги попереламувати (поперебивати). Буря -мала много деревьев - буря багато дерев поламала. Трудно -мить его упрямство - важко зломити (перемогти) його впертість. Трудно -мить себя - важко себе перемогти.

* * *

(разламывать надвое, повреждать, перен.) перела́мувати и перело́млювати, переломи́ти и поперела́мувати и поперело́млювати; (несов. перен.) перелама́ти